Зрадливий херувим на серце шле печалі,
Навіює безвихідь почуттям,
Щоб думав я, що небеса зі сталі,
І став печаллю сам.
Я не піддамся смутку і журбі.
Нехай твоє залишиться тобі.
Він каже: «Ти слабкий, в тобі немає сили,
Тобі не досягти Господніх нагород».
Він хоче, щоби плив я до могили
За хвилями життєвих вод.
Та я змагатимусь, не здамся в боротьбі.
Твоє ж нехай залишиться тобі.
Або нашіптує: «Ти зовсім безталанний.
Даремно воду в ступі не товчи.
Він прийме спів мистецький, бездоганний,
Тож ліпше помовчи».
Прославлю Господа на будь-якій трубі.
Твоє ж нехай залишиться тобі.
«Ти, - каже, - так нагадуєш невдаху.
А прийдеш ще до гіршого кінця».
Мене зловити хоче в лапи страху,
Мов кицька горобця.
Носи свій страх на власному горбі –
Твоє нехай залишиться тобі.
Він кривиться: «Ти розігнавсь до раю,
Тому і не сподобався мені.
Для тебе я тепліше місце маю –
У пеклі, у незгасному вогні».
Господній я – і рай в моїй судьбі.
Твоє ж нехай залишиться тобі.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Прочитано 11373 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Слава Богу. Добре, брате.Славте Господа бо тільки Йому належить слава. Комментарий автора: Дякую! Слава Ісусу Христу!
Дина Маяцкая.
2009-08-16 20:04:56
Очень хорошее стих-е, грамотно написанное и чувствуется уровень талантливого поэта! А главное-твердая вера, что Вы-Божий, несмотря на все ухищрения лукавого! Будьте благословенны!
Как луна и солнце - Надежда Горбатюк "Несколько лет назад, в центре НАСА в Хьюстоне, штат Техас, я имел возможность рассматривать обломок камня с лунной поверхности, доставленный на землю астронавтами. Некоторое время я с трепетом пристально рассматривал его. И, в конечном итоге, я склонил свою голову в благоговейном поклонении Творцу, понимая совершенную мудрость Его замысла. Лунный камень сам по себе был тусклым и непривлекательным. И сам по себе он не блестит и не сияет. Однако — это самый лучший отражающий материал открытый когда-либо человеком. Почему? Причина, конечно в том, что Луна была задумана Творцом для одной величайшей цели — отражать сияние Солнца. И она отражает сияние солнца до тех пор, пока что-либо не встанет между ней и солнцем. Если какое-то другое тело, например земля встанет между луной и солнцем, то это сразу же отразится на Луне. Она потеряет свой свет. (Дерек Принс «Брачный завет»)."
