До ніг Господніх радо припадаю.
У моїм серці Бог Святий воскрес!
Сльозами Його ноги обмиваю:
Христос воскрес! Христос Ісус воскрес!
І з Ним прийшло життя, воскресло,
І розколовся гріх навпіл;
У серці стомленім дзвеніли співом весни-
В Ісусі радість я знайшла, лиш в Нім.
Відкрились очі, тьма гріховна зпала.
Христос воскрес! В моїй душі воскрес!
Як Зірка вічна і як вічний спалах
З тих пір у серці Бог, Ісус живе.
Христос воскрес! Чи є ще більша радість?!!
Христос воскрес- Спаситель і Творець!
Христос воскрес! Це Божа вічна милість
Для всіх заблудлих, для усіх овець.
Христос воскрес! А чи в твоєму серці,
Мій друже любий, місце є Христу?
Відкрий Творцю своєму серця дверці,
Щоб міг пізнати Божу повноту.
Якщо неспокій на душі , тривога,
Якщо біда весь час тебе спітка,
Якщо тягар нести уже незмога-
Знайдеш спасіння біля ніг Христа.
Він ніжно любить й так тебе чекає,
Як ще ніхто на світі не чекав.
Він всім без винятку гріхи прощає
Й бажає Божим щоб дитям ти став.
Нехай Христос воскресне в кожнім серці
Й Його любов цвіте по всій землі.
Нехай же вічно у душі воскреслій
Любов Христова буде вічно жить!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 10022 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ностальгия - Олейниченко Максим Сергеевич Знаешь, о чем я мечтаю?
– что, когда мы вернемся Домой, когда закончатся тяготы дороги, минуют все препятствия, печали и беды, загладятся воспоминания о падениях и тяжелых подъемах, тогда мы будем вместе навсегда! Больше не нужны будут преграды, больше не будет страха… что вдруг угаснет любовь!
Проза : Сто первый километр, или Послесловие к изящной словесности - Євген Аксарін ОТ ИЗДАТЕЛЯ
Ранее, на предыдущих авторских страницах, опубликованы были части этой повести, почти все, кроме окончания. Сделано это было намеренно - чтобы не перегружать читателя необычным материалом. Но воспоследовало неожиданное: на теле сего христианского сайта обнаружились гнойники злобы и язвы ревности не по рассуждению. Сегодня представляю читателю повесть целиком, точнее - то, что дошло до меня. Представляю не для праведников: "не здоровые имеют нужду во Враче, а больные" (Мф. 9:12). И Врачу виднее - как лечить больного.
Мне (как издателю) видится, что Целитель использует ум, способности, перипетии судьбы - всю в целом личность автора и самоё повесть как гомеопатические средства лечения от греха. Одно могу засвидетельствовать достоверно: прочитав эту вещь в рукописи, двое заключённых обратились ко Христу. После этого все комментарии к повести здесь, на сайте, будь то хвалебные или ругательные, представляются мне излишними.
