Вдивляюся в небесну височінь
У час, коли ясні згасають зорі;
І Місяцю шепочуть: «Відпочинь,
Стомився ти, вже Сонце встане скоро».
Коли новий народжується день,
Його хмаринки білі сповивають,
А сонце сипле із гарячих жмень
Промінчики, які на росах грають,
Розписуючи золотом поля,
Де зріє збіжжя людям на потребу.
Про славу Божу каже нам земля,
Та про любов Його звіщає небо.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
поки земля нам каже, а небо звіщає
про те, що місяць не світило і не томиться, мабуть поет не знає
для чого знати? та у чім поезій ціни?
земля звіщає: тут можливі міни!
та нам не треба щось там обирати
ми знаємо про що треба звіщати!
Комментарий автора: До Мойсея питання, чи Місяць- світило.
Я про це ще не встигла сказати ніде.
Про метафори в школі мені говорили,
І я знаю, що в чоботах дощ не іде :-)
Николай Тарасюк
2014-10-04 20:53:33
Щоб там Павло не морозив, а вірш таки гарний! Комментарий автора: Дякую, Миколо,за увагу.Натхнення та радості у Христі.
Публицистика : За каждое слово... (статья пересмотренная и измененная) - Николай Агапьев Вот прошло уже пол года с момента публикации этой статьи, но я вновь и вновь осознаю ее актуальность.
Человек использующий Священное Писание должен быть честен и искренен перед Богом и перед людьми. Использование Слова Божьего налагает на нас огромную ответственнось.
Я желаю чтоб каждый проповедующий, пишущий статьи, стихи, прозу и коментарии мог бы с искренностью сказать:
2Кор.2:17 Ибо мы не повреждаем слова Божия, как многие, но проповедуем искренно, как от Бога, пред Богом, во Христе.
****
Спасибо Габору, благодаря его отзыву я пересмотрел статью, теперь как мне кажется, она стала иметь более законченный вид и лишилась некоторых несущественных спорных деталей.
